Вірші

Украинские стихотворения про осень. Детские стихи на украинском языке.

Нарядилась осінь
М. Хоросницька
Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтім по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...
Їй не шкода фарби

Украинские стихотворения про зиму. Детские стихи на украинском языке.

Снігова казка
Тамара Коломієць
Усе засипав білий сніг.
А з ним - відлига на поріг.
І ми в дворі, де я живу,
Зліпили казку снігову.
Ось ведмідь - товстий дивак -
Сніжку пробує на смак.
Ось вовчисько-м'ясолюб
Зирить взять кого на зуб...
Ось лисичка гостровуха
Гороб'ячий щебет слуха.
Ось зайчиська куцохвості всіх запрошують у гості.
А оце - сніговик,
В цілім світі мандрівник.

Белорусский поэт Янка Купала: лирика, творчество, поэзия.

Маё цярпенне
Янка Купала
Маё цярпенне, мой крывавы боль –
Што значаць перад мукамі мільёнаў,
Дзе безнадзейны стогны родзяць стогны,
А слёзы грызуць вочы ўсім, як соль!

Хоць дух мой ўзносіцца пад неба столь, –
Як галавой аб мур, там б'е паклоны.
Але як мал мой гэты ўздых шалёны...
Мой крык перад малітвай свету – ноль!



Творчество, лирика, поэзия о природе, родине, жизни Якуба Коласа.

Зорка
Якуб Колас
Свеціць мне зорка з бяздонных глыбінь.
Вечнае неба таемна-прыгожа.
Есць нейкая сувязь, няспынная плынь,
Толькі ім назвы, імя не знаходжу.

Ласкава кажа мне зорка: спачынь!
Ах, мой вандроўнік, суцішся, нябожа!
Носіш ты ў сэрцы жальбу далячынь,
Атам журботны ў святым падарожжы.

Школьные стихотворения, творчество Петруся Бровки.

Ісці да мэты — ўстаць да ўсходу...
Петрусь Бровка
Ісці да мэты — ўстаць да ўсходу
I даць зямлю адчуць нагам,
Ды, крышачы сцяну нягоды,
Ісці насуперак вятрам.

Няхай палохаюць віхуры,
Ты не мяняй кірунак свой,
Бо нават птушкі супраць буры
Сядзяць наперад галавой.

Известный поэт Белоруссии - Максим Танк: лучшие стихи.

Восень
Максим Танк
Цяпер гасцей убачыш рэдка
I тыя, змораныя сном, —
A вераснёвай зорнай сеткай
Зацягнена у тоні дно.
I пакідаць на вецер блага
Такую музыку без слоў,
Не пырснуць серабраных ягад
Пявучым у руках вяслом, —
Пакуль яшчэ паэты дома,
Турысты спяць да дзесяці,
Пакуль па выцвіўшых альбомах
Не удалося разнясці
Наднарачанскіх акварэляў,